Нафта зростає, але Росія переживає кризу й ментальний перелом
Березень приніс нові виклики і зміни в настроях росіян. Незважаючи на підвищення цін на нафту, у суспільстві РФ спостерігається найвищий рівень депресії та найглибша втома від війни. Громадяни відчувають безсилля через провали на фронті та економічні труднощі, посилені новою хвилею часткової мобілізації та загостренням передвиборчої кампанії.
Ключовий факт: Індекс промислового оптимізму на 23 березня досяг рекордно низького значення -20 пунктів, що свідчить про системний економічний спад, порівнянний з кризовими періодами 2008 та 2020 років.
“Зараз у Росії – період “безвременья”, схожий на пізній застій СРСР, повний депресії та відсутності перспектив”, – відзначають експерти.
Прогнози щодо подолання кризи туманні. Навіть влада визнала спад ВВП на 2,1% у січні порівняно з минулим роком, хоча й намагається перекладати провину на зовнішні чинники. При цьому наростає розкол у елітах Кремля, відбуваються арешти та «чистки» всередині держструктур через скорочення фінансування.
У політичній сфері помітні зміни: серед опитувань росіяни все більше підтримують «Нових людей» – «опозиційну» партію, яка дебютувала на другому місці, поступаючись лише «Єдиній Росії». Це свідчить про зростаюче невдоволення владою навіть серед населення, яке раніше вважалося аполітичним.
Загалом, незважаючи на локальне збільшення прихильників мирних переговорів, росіяни вимагають ультиматуму для України із відступом ЗСУ з кількох областей та встановленням проросійської влади. Українська ж більшість не підтримує значних поступок окупантам, хоча настрої легшали після важкої зими.
- Військова імпотенція влади РФ і економічна криза викликають загальне розчарування.
- Еліти Кремля посилюють внутрішні міжусобиці на фоні скорочення ресурсів.
- Невдоволення населення зростає разом із падінням рейтингу Путіна.
Поки світ спостерігає за коливаннями цін на нафту, Росія поступово занурюється у гостру кризу настроїв і економічних проблем, яка може призвести до подальшої дестабілізації всередині країни. Водночас Україна посилює свій вплив на російські території, завдаючи удари по стратегічних об’єктах.
Отже, незважаючи на тимчасове економічне зростання, глибина соціального невдоволення в Росії досягає критичних показників, підкреслюючи розбіжності між офіційною пропагандою та реальним станом справ у країні.
У підсумку, політична і економічна криза в Росії поглиблюється, створюючи передумови для масштабних змін у найближчому майбутньому.
