Навіщо США відправляють спецназ та морпіхів на Близький Схід
У регіон Перської затоки США направляють додаткові сили швидкого реагування. Крім 31-ї експедиційної групи морської піхоти, яка вже там перебуває, туди прибудуть 11-та група морських піхотинців та частини 82-ї повітряно-десантної дивізії. Загалом очікується прибуття щонайменше 8 тисяч військових, серед яких по 2 500 морпіхів у кожній групі і від 3 000 до 4 000 десантників.
На відміну від раніше розміщених у регіоні сил, нові підрозділи призначені для проведення операцій на землі. За оцінками експертів, ці сили можуть бути задіяні у трьох головних сценаріях: розблокуванні Ормузької протоки, захопленні острова Харк або проведенні операції з вивезення збагаченого урану з Ірану, потенційно використовуваного для ядерних розробок.
“Ключовий факт: перекидання сил постійної готовності свідчить про розширення військової активності США у регіоні, що виходить за рамки початкових планів”.
Президент США висуває Ірану ультиматум – відкрити протоку до 6 квітня, інакше погрожує посиленням авіаударів, зокрема по енергетичних об’єктах. У разі відмови, окрім бомбардувань, можливе застосування розгорнутих військ для примусового відкриття протоки.
Як можна розблокувати Ормузьку протоку
Блокада протоки тримається на ланцюжку островів всередині та біля входу в Ормузьку протоку. Ці острови обладнані системами спостереження, ракетними позиціями, укриттями для катерів та підземними бункерами.
Для розблокування протоки силою необхідно захопити кожен із цих островів. Проте, якщо Іран розглядає блокаду як оборонну тактику, цілком імовірно, що острови готові до інтенсивного захисту, створюючи серйозні виклики для будь-яких сил, що висаджуватимуться.
Значення острова Харк
Другий можливий сценарій – взяття під контроль острова Харк, через який експортується понад 90% іранської нафти. Захоплення цього ключового терміналу суттєво обмежить фінансові ресурси Тегерана, особливо для розробки ракетної та ядерної програм.
Але така операція теж матиме наслідки, викликавши відповідні атаки з боку Ірану по об’єктах у Перській затоці. Проте контроль над островом Харк дозволить США відновити експорт нафти за вигідних для себе умов у майбутньому.
Операції на островах і суходолі
Захоплення островів біля узбережжя має сенс лише за умови наступних дій на материковій частині. Інакше війська на островах стануть легкими цілями для контратак. Наразі очевидно, що американцям бракує сил для масштабних наступальних операцій на матеріку.
Можлива операція з ураном
Ще один сценарій передбачає вивезення запасів збагаченого урану з Ірану, хоча наразі невідомо точне розташування та стан цих матеріалів. Операція могла б потребувати складного планування й залучення спецназу, авіаційного прикриття та інженерної підтримки, що робить її високотехнічною та ризикованою.
Тобто США готуються до різних варіантів розгортання конфлікту, що свідчить про зростаючу напруженість у регіоні та можливу ескалацію, визнаючи, що ситуація виходить за межі початкових уявлень.
Таким чином, перекидання світових спеціальних та військово-морських підрозділів – це сигнал про те, що Вашингтон готується до можливого посилення військового тиску на Іран, зокрема для розблокування стратегічно важливої Ормузької протоки та контролю енергетичних ресурсів регіону.
