Зниження рейтингу Путіна на тлі посилення цензури в Росії
В останні тижні в Росії фіксують зростання негативного ставлення населення стосовно політики посилення цензури. За даними останніх соціологічних опитувань, довіра до президента Володимира Путіна впала з 76% до 71%. Це явище почало наростати з лютого 2026 року, особливо після суттєвого обмеження доступу до популярного месенджера Telegram.
Паралельно з цим у медіа, що критикують владу, зокрема серед прокремлівських пропагандистів і військових блогерів, все частіше з’являються позиції з обуренням через спроби влади контролювати інформаційний простір. Критика стосується марнотратства ресурсів під час економічних труднощів та проблем зі зв’язком у військових колах.
“Негативна реакція в інформаційному просторі, особливо серед ультранаціоналістичних блогерів, свідчить про відсутність стратегії Кремля”, — зазначають експерти.
Засновник Telegram Павло Дуров повідомив, що близько 65 мільйонів росіян щодня обходять обмеження через використання VPN. Спроби блокування месенджера, ймовірно, викликали технічні збої у роботі банківської системи країни, зокрема перебої з платіжними сервісами кількох банків 3 квітня.
Певний час у ЗМІ зазначали зв’язок технічних проблем із блокуванням IP-адрес, які використовували банки, проте подібні повідомлення швидко були вилучені з публічного доступу.
Ключовий факт: посилення контролю над інформацією не лише не дало бажаного результату, а й спричинило критику та нові виклики в роботі важливих інфраструктур Росії.
Ця ситуація відображає зростаюче невдоволення в суспільстві, що виникло на фоні провалів на фронті та економічних труднощів. Навіть прихильники агресивної політики визнають, що Росія програє війну, а внутрішня напруга посилюється через протести, заворушення на стратегічних підприємствах та саботаж в армії.
Загалом, реакція населення демонструє глибокі зміни у громадському настрої, пов’язані із посиленням цензури та впливом зовнішніх викликів на внутрішню стабільність країни.
Таким чином, нинішня ситуація в Росії засвідчує, що репресивні заходи в інформаційній сфері далеко не завжди можуть служити ефективним інструментом для утримання владних позицій в умовах соціально-політичної кризи.
