Іран оголосив плату за транзит через Ормузьку протоку
Іран запровадив фінансову оплату за прохід суден через Ормузьку протоку, створивши безпечний коридор для транзиту через свої територіальні води. За інформацією джерел, один із операторів вже сплатив близько 2 мільйонів доларів за прохід свого нафтового танкера.
Декілька інших суден пройшли протоку після дипломатичного втручання. Серед зацікавлених країн, що ведуть переговори з Тегераном щодо безпечного проходу, – Індія, Пакистан, Ірак, Малайзія та Китай. Корпус вартових ісламської революції організував реєстрацію суден для контролю транзиту.
“Кораблі, які планують скористатись маршрутом, мають заздалегідь надавати детальну інформацію про власника та пункт призначення вантажу.”
Безпечний коридор прокладений поблизу острова Ларак, де флот і портові органи здійснюють візуальну перевірку суден. Уже щонайменше дев’ять кораблів пройшли через цей маршрут, зокрема два індійські газовози Shivalik і Nanda Devi.
Нові правила передбачають більш формалізовану процедуру за погодженням суден, від якої Іран очікує підвищити як безпеку транзиту, так і контроль над судноплавством, яке раніше було ускладнене санкціями та політичними напруженнями.
- Процедура включає попередню реєстрацію та узгодження власників суден.
- Вода протоки залишається стратегічно важливою для світових нафтових поставок.
- Окремі підрозділи Корпусу можуть здійснювати затримки або навіть захоплення суден.
Всупереч обіцянкам безпеки, експерти зазначають, що погодження з Іраном не гарантує стабільного і безперешкодного руху, через внутрішні суперечності в іранських структурах та можливі політичні ризики.
Ключовий факт: кілька країн БРІКС проявляють інтерес до використання цього каналу, але суттєвого збільшення судноплавства короткостроково не очікують.
Таким чином, Іран фактично взяв під контроль транзит через один із найважливіших морських шлюзів, що може впливати на глобальні ціни на нафту та безпеку постачання енергоресурсів.
У підсумку, впровадження оплати та жорсткий контроль можуть стати додатковою точкою напруги в регіоні, вимагаючи від світової спільноти нових рішень для забезпечення стабільності торгівлі.
