Розвідка оприлюднила імена російських археологів, винних у незаконних розкопках на тимчасово окупованих територіях
Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про викриття 20 украдених росіянами культурних цінностей і 7 осіб, причетних до незаконних археологічних робіт і спотворення історії. Ці дії спрямовані на виправдання захоплення українських земель.
Серед викритих – Едуард Кравченко та Віталій Войтенко, наукові працівники так званого «Донецького республіканського краєзнавчого музею». Вони організували нелегальні розкопки на тимчасово окупованих територіях Донецької області, зокрема в районах Приазов’я та Донецького кряжу. Кравченко керував експедиціями, у той час як Войтенко також брав участь у збройній агресії проти України як військовослужбовець РФ.
До переліку також увійшов заступник міністра науки і вищої освіти Росії Костянтин Могильовський – співголова російського історичного товариства, яке систематично поширює викривлені історичні наративи, щоб легітимізувати війну та анексію українських територій.
«Зловмисники використовують викрадену спадщину для маніпуляцій історією і виправдання окупації», – наголошують у розвідці.
Щодо культурної спадщини, було викрито 20 об’єктів, викрадених із археологічних пам’яток тимчасово окупованого Криму, зокрема некрополя Киз-Аул та кургану «Госпітальний». Також постраждали експозиції Новокаховської міської картинної галереї та заповідника «Кам’яна могила».
Окрім цього, на початку грудня 2025 року польські спецслужби затримали у Варшаві відомого російського археолога Олександра Бутягіна, оголошеного у міжнародний розшук за нелегальні розкопки в Криму. Його група без погодження з українською владою проводила роботи в стародавньому місті Мірмекій, що призвело до часткового знищення культурних пам’яток. Загальний збиток оцінюють у 200 мільйонів гривень. Бутягіну загрожує до десяти років ув’язнення. Суд у Варшаві дозволив його екстрадицію до України.
Ключовий факт: незаконні археологічні роботи на окупованих територіях завдають непоправної шкоди культурній спадщині України та слугують засобом легалізації агресії.
Ці факти яскраво свідчать про масштабну системну діяльність, що має на меті не лише фізичне знищення культурних об’єктів, але й інформаційне переписування історії задля виправдання воєнної агресії.
Відновлення культурної спадщини та покарання винних є надзвичайно важливими завданнями для зміцнення національної ідентичності та збереження історичної пам’яті України.
