Німеччина як пріоритетна мета потенційної атаки Росії
Німеччина є набагато вразливішою та логічнішою ціллю для можливого прямого нападу з боку Російської Федерації, ніж країни Балтії. Таку думку висловлює директор Інституту внутрішньої безпеки Естонії Ерккі Коорт.
За словами експерта, Німеччина виступає політичним і логістичним центром НАТО в Європі. Тому атака на прикордонні держави альянсу без повного знищення ключового центру прийняття рішень в Німеччині втратить стратегічний сенс. При цьому напад на Балтійські країни викличе миттєву воєнну реакцію, у той час як параліч найпотужнішої європейської економіки надасть Москві додаткові можливості для дестабілізації.
Ключові фактори, які Росія уже використовує в підготовці до гібридної війни:
- Наявність понад 3,5 мільйонів російськомовних жителів і мережі прихильників, що формують основу для гібридних операцій.
- Підтримка політичних сил, зокрема таких, що виступають за зближення з Кремлем, що ослаблює єдність суспільства.
- Недостатня кількість активних людей і відсутність рішучості до справжнього опору, попри фінансову підтримку.
Німецькі офіційні представники підтверджують факт перебування країни у стані гібридної війни. Аналітики також попереджають, що Москва може розпочати більш активні дії наприкінці 2024 або на початку 2025 року, коли США перебуватимуть у стані політичної нестабільності та не зможуть швидко надати допомогу європейським союзникам.
«Атака на Німеччину дала б Москві широкий простір для маневрів, позбавляючи Європу стабільності й завдаючи удару по глобальній безпеці», – зазначає експерт.
Міністр оборони Німеччини попереджає про відновлення реальної військової загрози, якої не було десятиліттями, з можливістю нападу Росії за кілька наступних років. Американська розвідка вважає, що Москва уникатиме відкритого конфлікту з НАТО, але посилюватиме асиметричну активність, не перетинаючи межі військових дій великого масштабу.
Водночас деякі політики та експерти вважають, що атака на Альянс неминуча через стратегічні цілі Росії, зокрема потребу заволодіти Сувальським коридором для сухопутного зв’язку з Калінінградською областю.
Таким чином, Німеччина посідає центральне місце у нових ризиках у європейській безпеці, що зумовлено не лише її геополітичним статусом, а й суспільними й демографічними особливостями, які може використовувати агресор.
Узагальнюючи, варто зауважити, що потенційна загроза Росії змушує уважно аналізувати і посилювати обороноздатність не лише прикордонних держав, а й ключових центрів впливу у Європі.
