Глобальна продовольча система під загрозою через блокаду Ормузької протоки
Світова аграрна індустрія стоїть перед безпрецедентною проблемою: блокування Ормузької протоки, ключового морського шляху, практично зупинило постачання азотних добрив. Через це може розвинутися масштабна криза, що призведе до дефіциту важливих добрив і зростання цін на продовольство.
Ормузька протока – це стратегічний шлях, яким проходить третина глобального обсягу добрив. Через неї, зокрема, Катар постачає 15% світового виробництва сечовини та контролює половину її міжнародної торгівлі. Перекриття цього маршруту підриває виробництво азотних добрив у країнах, що залежать від імпортного газу, таких як Індія і Пакистан.
Ключовий факт: Відмова від мінеральних добрив може призвести до загибелі половини населення планети через голод.
- Внаслідок перебоїв з постачанням ціни на сечовину виросли на 50%, а на аміак – на 20%.
- У США сільське господарство потерпає від зростання витрат: дизельне паливо подорожчало на 60%, а кількість банкрутств фермерів в 2025 році зросла майже наполовину.
- Виробництво кукурудзи стає збитковим, що змушує аграріїв переходити на менш вибагливі культури або залишати поля пустими.
«Щоразу, коли зростають ціни на їжу, виникає загроза політичної нестабільності», – наголошують експерти на історичних прикладах.
Криза добрив на Близькому Сході інтенсивно загострюється на фоні геополітичних конфліктів, які роблять цю продукцію своєрідною зброєю потужнішою за нафту. Росія та Білорусь, найбільші експортери добрив, разом із Китаєм та Венесуелою, які скорочують експорт для забезпечення власного ринку, формують нові виклики для глобального агросектору.
Водночас політика підтримки біопалива, яке споживає значну частину вирощених калорій світу, посилює дефіцит продуктів харчування. У Європі близько 15 мільйонів буханок хліба щоденно перетворюється на паливо для машин, що є абсурдним витрачанням ресурсів у складній продовольчій ситуації.
Отже, нинішня блокада Ормузької протоки ставить світ на межу гострої продовольчої кризи, і лише спільна міжнародна політика вимагатиме швидких дій, щоб запобігти катастрофічним наслідкам у найближчі роки.
