Богдан Кротевич: “Поки не змінять Головнокомандувача, війна не поліпшиться”
Колишній начальник штабу 12-ї бригади спецпризначення НГУ “Азов” Богдан Кротевич, який рік тому залишив військову службу, розповідає про серйозні проблеми в українській армії. Він критикує хаотичне управління, корупцію та недоліки системи мобілізації, що призводить до зайвих втрат і деморалізує особовий склад.
Кротевич наголошує: люди без досвіду потрапляють на передову, часто без належної підготовки, а рішення керівництва іноді спричиняють смерті сотень військових. Він закликає реформувати систему управління, особливо змінити Головнокомандувача, що наразі веде авторитарний стиль керівництва з ручним мікрокеруванням.
“Поки не відбудеться заміна Головнокомандувача і вибудованої ним системи, кращого не буде”, – переконаний Кротевич.
Він також критикує територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що стали об’єктом нападів і недовіри через відсутність цивільного контролю та ефективної інформаційної політики. Такі проблеми відлякують потенційних призовників і посилюють ухиляння від служби.
Кротевич підтримує ідею рекрутингу та професійного підходу до набору військовослужбовців із подальшим їхнім навчанням, а не насильницькою мобілізацією, яка часто призводить до потрапляння людей у штурмові підрозділи без належної підготовки.
Щодо штурмових полків, він зазначає, що вони отримали багато техніки і постійно зазнають колосальних втрат, іноді до тисячі військових на місяць. Головнокомандувач створив окрему систему підпорядкування штурмових полків, що фактично існує поза офіційним затвердженням, та яку Кротевич характеризує як “ОПГ-шну” систему з корупційними та кадровими зловживаннями.
На думку колишнього офіцера, війна вимагає цілісної армії з чіткою системою управління, а не кумівства та сваволі окремих командирів. Він пропонує відмовитися від посади Головнокомандувача та створити штаб Сил оборони, де працюватиме колегіальне командування, що об’єднає нацгвардійців, ПСУ та інші підрозділи.
Ключовий факт: Кротевич вважає, що президент має залишатися Верховним Головнокомандувачем, а начальник Генштабу має займатися плануванням і реалізацією наказів, а не їх власноручним виконанням.
Говорячи про ситуацію на фронті, він визнає, що українські можливості зменшуються, а ворог готується до весняного наступу і може завдати удару з декількох напрямків, зокрема з Білорусі. Відсутність сильних резервів та стратегічного бачення ускладнює оборону країни.
Головнокомандувач, на думку Кротевича, занадто зайнятий безпосереднім керівництвом корпусів, а начальник Генштабу – міжнародними перемовинами, тому суттєві боєві рішення приймаються без достатньої аналітики та координації.
Щодо мирних перемовин, колишній військовий не виказує надії, вважає їх вигідними лише для росії, і не прогнозує жодних вигідних Україні результатів.
Кротевич підтримує позицію президента України, що не можна відводити війська з Донбасу без бою, оскільки це призведе до подальшої втрати територій та погіршення позицій країни.
Наприкінці інтерв’ю Кротевич підкреслює важливість системної реформи в армії замість заміни однієї людини іншою. Він сподівається, що в майбутньому Збройні Сили будуть керуватися чіткою системою контролю, що зніме проблему безкарності і покращить управління на всіх рівнях.
Підсумовуючи, інтерв’ю Богдана Кротевича відображає гостру критику внутрішніх проблем української армії, закликає до рішучих реформ і змін, які мають критичне значення для збереження життів військових і успіху в боротьбі з агресором.
Ця позиція підкреслює, що без реформ системи управління та зміни керівництва військовим організаціям не вдасться забезпечити ефективну оборону країни і захист громадян.
