Російські хакери націлені на акаунти у Signal і WhatsApp: новий рівень кібератак
Пов’язані з Росією хакерські угруповання розгорнули масштабну кібератаку, в ході якої намагаються проникнути в облікові записи месенджерів Signal і WhatsApp. Мішенями зловмисників стають високопосадовці, військові та журналісти.
Про цю інформацію розповіли дві спецслужби з Нідерландів — розвідувальне управління (AIVD) та військова розвідка й служба безпеки (MIVD).
Згідно з даними розвідки, хакери вдають із себе службу підтримки Signal, використовуючи фішингові методи через підроблений чатбот Signal Support. Так вони намагаються заволодіти доступом до акаунтів користувачів.
Після успішного злому зловмисники отримують можливість читати приватні повідомлення, а також листування в групових чатах. Водночас представники Signal офіційно спростовують існування таких чатботів підтримки — офіційна комунікація з користувачами здійснюється лише через електронну пошту.
Іншим способом атаки є експлуатація функції «пов’язаних пристроїв», що дозволяє додавати додаткові гаджети до облікового запису. Ця лазівка дає хакерам можливість віддалено отримати доступ до месенджерів без відома власника акаунта.
Основні методи кібератак російських зловмисників:
- Фішинг із видаванням за службу підтримки Signal;
- Використання функції «пов’язаних пристроїв» для прихованого доступу;
- Читання особистих та групових повідомлень жертв;
- Захоплення акаунтів ключових персон, залучених у інформаційний простір.
Директор військової розвідки Нідерландів Пітер Рісінк відзначив, що навіть застосування наскрізного шифрування у месенджерах не гарантує безпеки для передачі надзвичайно важливої інформації.
«Месенджери, такі як Signal і WhatsApp, незважаючи на наскрізне шифрування, не слід використовувати для пересилання секретних або критично важливих даних», — підкреслив він.
Водночас керівниця AIVD Симона Сміт наголосила, що мова йде не про злом сервісів, а лише про незаконне проникнення в акаунти окремих користувачів.
Згідно з інформацією британської розвідки, Росія вже раніше здійснювала спроби обмежити доступ до незалежних месенджерів. Вже 2024 року Signal і WhatsApp у РФ стали менш доступними, а найближчим часом може бути заблокований і Telegram.
У 2025 році активність російських кіберзлочинців досягла рекордних висот, вони активно реалізовували кібератаки та види саботажу, що загрожує стабільній роботі критичної інфраструктури.
Патріарха Філарета госпіталізували через загострення хронічних захворювань
Патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет був госпіталізований до однієї з київських лікарень через погіршення стану здоров’я, спричинене загостренням хронічних недуг.
Про це повідомив Митрополит Білоцерківський Євстратій, зазначивши, що стан Святійшого Патріарха потребує посиленої молитви пастви.
На момент госпіталізації Філарету 97 років, він народився 23 січня 1929 року.
Примирення Філарета з митрополитом Епіфанієм
На початку листопада 2025 року митрополит Епіфаній відвідав Патріарха Філарета у його резиденції. Ця зустріч стала початком їх примирення.
«Слава Богу за можливість такого спілкування. Треба виявляти любов і завжди дякувати Богові за всі Його благодіяння», — наголосив Патріарх Філарет.
Він додав: «Бог є любов. У Царстві Божому панує любов, адже Бог створив світ з любові та страждав за нас. Тож нам слід любити один одного».
Причини розколу в церкві
У грудні 2018 року на Об’єднавчому соборі була створена Православна церква України (ПЦУ), об’єднавши УПЦ КП, УАПЦ і частину УПЦ МП. Згодом Вселенський патріарх видав Томос про автокефалію новоствореній церкві.
Проте ексголова УПЦ КП Філарет висловив незадоволення тим, що не став очільником ПЦУ, тому вийшов зі складу церкви і оголосив про відновлення УПЦ КП. Його підтримали лише двоє ієрархів із Росії.
ПЦУ на чолі з митрополитом Епіфанієм не визнала це рішення. Нині УПЦ КП існує як невелика структура, що майже не має парафій, окрім Володимирського собору в Києві.
Головні етапи розколу в церкві:
- Об’єднавчий собор 2018 року — створення ПЦУ;
- Видання Томосу про автокефалію;
- Незадоволення Філарета роллю у новій церкві;
- Вихід Філарета зі складу ПЦУ і відновлення УПЦ КП;
- Невизнання цього кроку ПЦУ і обмежена присутність УПЦ КП.
Таким чином, конфлікт монастирського керівництва має глибоке історичне коріння й залишається важливою темою у житті Української православної церкви.
Підсумовуючи, варто зазначити, що загрози кібербезпеці у вигляді атак російських хакерів на месенджери ставлять під загрозу приватність і безпеку значної кількості інформації. Окрім того, непрості міжцерковні відносини, що трансформувалися у розкол, нагадують про непросту історію релігійної спільноти в Україні. Обидві теми вимагають пильної уваги суспільства та фахівців для забезпечення стабільності в інформаційному та духовному просторі країни.
