Успіхи ЗСУ на південному напрямку змушують Росію розв’язувати суперечливі дилеми

За останні тижні українські військові досягли помітних успіхів на півдні в районі Олександрівки. Ці успіхи поставили російське військове командування у складне становище, змушуючи пристосовуватися до мінливих тактичних і оперативних викликів на різних напрямках фронту.

Українські аналітики відзначають, що Росія не має достатньої бойової потужності, щоб одночасно вести наступ у різних ключових районах. Зокрема, військовий експерт Костянтин Машовець наголосив, що росіяни не можуть одночасно захопити Оріхів на заході Запорізької області та рухатися на Запоріжжя з південного напрямку.

Для здійснення наступу у Запорізькій області їм доводиться перекидати підкріплення з Херсонщини, що ускладнює вирішення стратегічних завдань. Російські війська одночасно намагаються вести операції проти «поясу фортець» України, а також на напрямках Добропілля, Куп’янська і створити буферну зону на Харківщині та Сумщині.

Ключовий факт: через обмежені ресурси та брак часу на підготовку мобілізованих, Росія не зможе значно посилити свої сили для масштабного весняно-літнього наступу 2026 року.

«Нездатність Росії утримати навіть тактичні переваги для захоплення важливих стартових позицій у районі Костянтинівка–Дружківка ставить під загрозу реалізацію їхніх планів великого наступу цього року», – підкреслюють експерти ISW.

Аналіз останніх даних також свідчить про відсутність масової передислокації російських сил, необхідної для успішного наступу на Запоріжжя. Крім того, активність агресора в напрямку Краматорська залишається відносно низькою, без значного скупчення важкої техніки, що знову вказує на проблеми в підготовці масштабної операції.

Таким чином наявні успіхи української армії не лише стримують просування ворога, а й ставлять перед ним стратегічні виклики, ускладнюючи подальші агресивні дії на весняно-літній період 2026 року.