Прогноз весняно-літнього наступу російської армії у 2026 році
Військова розвідка України отримала дані щодо наступальних планів російських військ на найближчий період. У зв’язку з обмеженими ресурсами ворог змушений зосереджувати зусилля лише на кількох ключових напрямках, серед яких домінують Куп’янський, Лиманський, Покровський та Олександрівський.
За інформацією розвідки, стратегічні цілі Москви залишаються незмінними: повне захоплення Донецької та Луганської областей, створення широкої контрольованої зони уздовж північного кордону — від Чернігівщини через Сумську область до Харківщини, а також утримання південного фронту із поступовим просуванням у глиб території Запорізької та Дніпропетровської областей. Водночас терміни реалізації цих амбіцій відтерміновано на другу половину 2026 року або початок 2027-го.
Ключові особливості планів противника:
- Відсутність ресурсів для масштабних наступів на Харків, Миколаїв та Одесу.
- Використання тактики «просочування» — невеликі штурмові групи, які підтримуються авіацією, FPV-дронами та роботизованими комплексами.
- Проведення ударів без застосування великих танкових колонам.
Французький аналітик Клеман Молен виокремив п’ять головних напрямів наступу: «пояс фортець» у Донецькій області, Запорізький фронт, Куп’янський, північні області та Павлоградський напрямок.
Наймасштабніші угруповання росіян зосереджені на Донеччині, де одночасно діють три армійські групи та налічується понад 18 бригад і 8 дивізій. Проте ситуація на Покровському напрямку є складною для ворога: там їхні спроби просування застрягають біля Гришиного, і значних успіхів не спостерігається.
Запорізький напрямок утримують переважно 58-ма армія та підрозділи повітрянодесантних військ, котрі здебільшого змушені відбивати контратаки Збройних сил України. Тим часом на Куп’янському фронті окупанти готують допоміжні удари по Слов’янську.
На північних територіях — Сумщині, Харківщині та частково Чернігівщині — противник обмежується рейдами та постійними обстрілами, без планів на масштабний наступ через брак ресурсів. Найскладнішим для наступу вважатиметься Павлоградський напрямок через уразливість логістики та загрози контрударів з українського боку.
У підсумку, московські плани наразі виглядають стриманими та зосереджені на поступовому нарощуванні контролю у вже активних зонах бойових дій, одночасно уникаючи широкомасштабних операцій через серйозні кадрово-технічні обмеження.
Ключовий факт: Російська армія навесні 2026 року акцентує удари на кількох стратегічних фронтах, уникаючи великих наступальних операцій через нестачу ресурсів.
З огляду на викладене, ситуація на фронті залишається складною, але контрольованою, а головні події будуть розгортатися переважно на Донеччині та південних областях.
