Складності захисту російської інфраструктури від ударів українських дронів

За останні два тижні Сили оборони України значно активізували атаки далекобійними дронами на нафтову інфраструктуру Росії, яку противник не в змозі ефективно захистити. Аналітики Інституту вивчення війни пояснюють, що масштаби і географічна розпорошеність об’єктів ускладнюють роботу російської протиповітряної оборони.

Так, в ніч з 4 на 5 квітня була завдана серія ударів по великому порту експорту нафти Приморськ у Ленінградській області. Подібні атаки є частиною системної кампанії, спрямованої проти нафтової та оборонної інфраструктури РФ. Впродовж останніх двох тижнів зафіксовано щонайменше вісім таких ударів.

“Обмежені можливості російських зенітних систем і виклики захисту об’єктів на тисячах кілометрів відмовляють Кремль боротися з українськими ударами на великій відстані”, — відзначають аналітики.

Українські сили здійснювали удари по різних цілях на території Росії, розкинутих на відстані понад 1700 кілометрів. Ці цілі включають Приморськ і Усть-Лугу в Ленінградській області, а також Уфу в Республіці Башкортостан.

Варто зауважити, що деякі цілі атакували кілька разів за цей період, але велику географічну протяжність і розмір об’єктів важко подолати російським засобам ППО. Через це зусилля РФ щодо захисту своїх великих інфраструктурних об’єктів зазнають невдач.

Важливий факт: За даними аналітиків, в ніч на 6 квітня ймовірно стався удар по нафтовому терміналу “Шесхаріс” у місті Новоросійськ Краснодарського краю — одному з найбільших терміналів на півдні Росії, що спричинило масштабну пожежу.

Аналітики відзначають, що ударами по ключових портах Приморську та Усть-Лузі Росія вже втратила сотні мільйонів доларів доходів тільки за тиждень. Це суттєво гальмує можливості Москви отримувати прибутки на хвилі зростання світових цін на нафту.

Таким чином, українські повітряні удари, зокрема дрони, системно підривають енергетичну інфраструктуру Росії, показуючи, що Росія не спроможна надійно захистити свої далекі стратегічні об’єкти від сучасних засобів ураження.

Враховуючи велику територію та розпорошеність цілей, а також обмежену кількість ефективних протиповітряних систем у РФ, ця кампанія України має потенціал і надалі послаблювати економічну складову війни супротивника.

У підсумку, ситуація свідчить про стратегічну перевагу України у здатності вести далекобійні удари, що значно ускладнює оборону російських важливих об’єктів і знижує їхню економічну та воєнну ефективність.