«Кінетичні санкції» України значно зменшили нафтові доходи Росії
Удари дронів по об’єктах російської паливної інфраструктури, які у Києві називають «кінетичними санкціями», ефективно знівелювали прибутки Москви, отримані від паливної кризи унаслідок операції США проти Ірану. Цю думку 10 квітня висловив представник української влади з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Він підкреслив, що завдяки атакам на нафтові порти Росії Україна компенсувала ті доходи, які Кремль міг отримати через зростання цін на нафту й тимчасове послаблення санкцій.
Ключовий факт: Через «кінетичні санкції» Росія втратила близько 1,7 мільярда доларів, що пов’язано з технічними труднощами експорту нафти з балтійських портів і Новоросійська.
При цьому прибутки РФ формувалися здебільшого за рахунок нафти, яка вже була в морі. Через часткове послаблення санкцій Росія продала більшість запасів Індії, що дозволило компенсувати великі втрати. У лютому Кремль заробив приблизно 9 мільярдів доларів на нафтопродажах, а за попередніми оцінками, у березні цей показник піднявся до 12-14 мільярдів доларів. Однак це стало менше, ніж типові результати у жовтні 2025 року, коли доходи сягали 15-17 мільярдів доларів на місяць.
«В цілому нам вдається стримувати нафтові і газові надходження Росії, – зазначив Власюк. – Вони вже за три місяці перевищили річний дефіцит бюджету країни, а структурні проблеми російської економіки залишаються серйозними.»
Водночас, ці додаткові доходи від паливної кризи не здатні повністю врятувати російську економіку. Кремль отримує можливість фінансувати військові потреби, але глибинні економічні труднощі залишаються неподоланими.
Українська влада сподівається, що розблокування Ормузької протоки поверне дію санкцій до рівня лютий 2026 року, а можливо, і посилить їх.
Власюк зауважив, що навіть повне полегшення російського нафтового експорту не здатне компенсувати втрати через блокаду Ормузької протоки, адже Росія експортує через морські шляхи близько 6% світового нафтового тоннажу, тоді як через Ормузьку протоку проходить до 30%.
Щодо дій США — офіційної ясності з причин послаблення санкцій досі немає, але Україна налаштована на їхнє повернення і посилення після розблокування протоки.
Тіньовий флот може стати новою ціллю ударів
Порти Росії потерпають від атак: з 3 по 4 квітня через ударні операції українських дронів більшість танкерів не заходили до нафтогаваней. Зараз частково відновлено роботу, зокрема у Приморську завантажують приблизно два танкери на день.
Порт в Усть-Лузі з 1 квітня припинив операції, фактично виведений з ладу. За словами Власюка, будь-які об’єкти, до яких Україна має доступ, перебуватимуть у зоні ризику, включно з так званим «тіньовим флотом» танкерів, що діють поза легальними каналами.
Ефект ударів по нафтовій інфраструктурі Росії
Українські атаки вивели з роботи ключові нафтопереробні заводи і термінали, спричинивши значні фінансові втрати Кремлю. Зокрема, 5 квітня припинив роботу один із найбільших заводів – «Нижегороднефтеоргсинтез», а термінал «Шесхаріс» у Новоросійську був пошкоджений настільки, що не функціонує.
Подібні дії стримують експорт російської нафти, що завдає вагомих збитків країні-агресору та підтримує економічний тиск у ході війни.
Таким чином, «кінетичні санкції» України — це ефективний інструмент, що обмежує прибутки Росії від експорту нафти та посилює економічний тиск на агресора, сприяючи збереженню національних інтересів України.
